0
1658
Коли пробіг автомобіля перевалює за 300 тисяч кілометрів, вибір моторної оливи стає критичним моментом, який може подовжити ресурс двигуна або, навпаки, призвести до його передчасного зносу. На цьому етапі агрегати часто потребують особливого догляду через вікові зноси, появу мікрозазорів, збільшеного люфту деталей і підвищеного навантаження на системи, такі як поршнева група і турбіна (якщо вона встановлена). Щоб підтримувати двигун з таким пробігом в оптимальному стані, важливо враховувати низку чинників, як-от в'язкість оливи, її склад, специфікації виробника, ступінь зносу і загальні умови експлуатації.
Пробіг 300 тисяч: яку оливу заливати?
З пробігом понад 300 тисяч кілометрів, знос деталей збільшує зазори між компонентами двигуна. Тому часто рекомендується переходити на більш в'язку оливу, ніж та, що рекомендована виробником для нового автомобіля. Наприклад, якщо для нового двигуна рекомендувалося масло з в'язкістю 5W-30, то для пробігу від 300 тисяч можна розглянути перехід на 5W-40 або навіть 10W-40. Більш в'язка олива краще заповнює збільшені зазори, забезпечуючи більш стабільну масляну плівку і знижуючи ризик витоку оливи через зношені ущільнювачі.
Важливо, однак, враховувати кліматичні умови експлуатації. Якщо машина експлуатується в холодних регіонах, більш в'язкі оливи (наприклад, 10W-40) можуть погіршити пуск двигуна за низьких температур. У таких випадках краще підібрати компроміс, наприклад, 5W-40, яке забезпечить достатню в'язкість під час нагрівання, але при цьому не загусне занадто сильно за мінусових температур.
Синтетичне чи напівсинтетичне?
Для моторів з великим пробігом часто радять перехід на напівсинтетичне або навіть мінеральне мастило, оскільки воно краще «тримає» більш зношені ущільнювачі та краще утримується на поверхнях, створюючи більш стійку плівку. Однак, це не універсальне правило. Синтетика, особливо спеціалізована для двигунів з великим пробігом, має високу стабільність, довговічність і стійкість до окислення.
Якщо раніше в двигун заливалося тільки синтетичне масло, то доцільно продовжити використання якісної синтетики, можливо, з більш високою в'язкістю. Для переходу на напівсинтетику бажано враховувати рекомендації виробника і мати інформацію про рівень зносу двигуна. Якщо синтетична олива добре підходить вашому двигуну, допомагає знизити витрату пального та мінімізувати зношування, краще дотримуватися цього рішення.
Для випадків, коли двигун має значне зношування та підвищене випаровування оливи, напівсинтетика з вищою в'язкістю (наприклад, 10W-40 або 15W-40) може бути оптимальним вибором.
Специфікації та допуски
Під час вибору оливи також варто звернути увагу на специфікації, такі як API, ACEA і допуски виробника. Наприклад, оливи з допуском API SN або ACEA A3/B4 зазвичай мають хороші антифрикційні та антикорозійні властивості, що важливо для зношених двигунів.
Не варто забувати, що допуски можуть бути різними для різних марок авто. Так, для автомобілів, які оснащені турбонаддувом, як правило, потрібне мастило з високим індексом термостабільності, а також додатковими антиокислювальними присадками, щоб мінімізувати нагар і захистити турбіну. Якщо двигун турбований, важливо вибрати оливу з додатковими захисними властивостями, які допомагають запобігти закоксовуванню оливи за високих температур.
Антифрикційні присадки
Присадки, такі як модифікатори тертя, можуть бути корисні для старих двигунів. Деякі моторні оливи для машин з пробігом містять збільшену кількість протизносних присадок, наприклад, цинк і фосфор (ZDDP), які зменшують тертя і захищають поверхню металевих компонентів. Ці присадки корисні для підвищення зносостійкості, особливо для двигунів з великим пробігом, де з'являються мікротріщини та подряпини на поверхні деталей.
Однак варто бути обережним: якщо двигун забруднений або зношений надмірно, додавання агресивних присадок може призвести до прискорення забруднення оливи, утворення шламу та втрати робочих властивостей. Тому краще обирати оливи, які вже мають збалансований пакет присадок, орієнтований на двигуни з високим пробігом, щоб знизити зношування, але при цьому не пошкодити двигун.
Рівень чаду та заміна оливи
Зі збільшенням пробігу може зростати і чад оливи, особливо в двигунах зі зношеними поршневими кільцями. У цьому разі варто періодично перевіряти рівень оливи і бути готовим до її доливання між замінами. Якщо двигун почав «їсти» мастило, зверніть увагу на мастила з позначкою «High Mileage» - вони зазвичай містять присадки для пом'якшення і відновлення ущільнювачів, що допомагає знизити угар.
Крім того, важливо скоротити інтервали заміни оливи. Навіть якщо використовується олива з довгим терміном служби, її краще міняти частіше, наприклад, кожні 7-8 тисяч кілометрів, щоб уникнути накопичення забруднень і окислення оливи, що відбувається швидше в двигунах з великим пробігом. Частіше перевіряйте і міняйте масляний фільтр, оскільки він буде швидше засмічуватися через забруднення і металеву стружку від зношених деталей.
Рекомендації для різних видів двигунів
- Бензинові двигуни: для них часто підходять оливи з в'язкістю 5W-40 або 10W-40. Якщо двигун зношений і має значне чад, можна використовувати оливу з маркуванням «High Mileage».
- Дизельні двигуни: дизелям із пробігом 300 тис. км найкраще підійде олива з високою в'язкістю і захистом від корозії, наприклад, 10W-40 або 15W-40. Присадки з високим рівнем мийних властивостей тут також будуть корисні, оскільки дизелі схильні до нагару та забруднення.
- Турбовані двигуни: олива має бути стійкою до високих температур і містити антиокислювальні присадки, як, наприклад, оливи з маркуванням ACEA C3, якщо виробник допускає їх використання.
